розносити

розносити
I рознос`ити
II розн`осити
-о́шу, -о́сиш, недок., рознести́, -су́, -се́ш; мин. ч. розні́с, -несла́, -ло́; док., перех.
1) Носячи, доставляти що-небудь багатьом у різні місця. || перен. Переходячи, пересуваючись з місця на місце, переносити і розповсюджувати (хвороби і т. ін.). || розм. Поширювати, доводити до відома багатьох (чутки, поголоски, новини і т. ін.). || перен., розм. Передавати (про засоби технічного зв'язку).
2) Розподіляючи, записувати в різних місцях.
3) розм. Розкрадати, розтягувати частинами (майно, добро).
4) перев. у сполуч. зі сл. вітер. Подувом розкидати, роздувати в різні боки або по поверхні чого-небудь. || Поширювати в навколишньому просторі (звуки, запахи).
5) перев. у сполуч. із сл. вітер. Розганяти, розсіювати в навколишньому просторі, в повітрі.
6) перен., розм. Руйнувати що-небудь, роблячи непридатним для використання. || Розривати, розбивати на частини, шматки кого-, що-небудь. || Знищувати в боротьбі.
7) перен., розм. Дуже лаяти, піддавати гострій критиці; засуджувати.
8) перев. док., безос., розм. Дуже збільшитися в об'ємі від опухання; опухнути. || Стати дуже гладким; надмірно розтовстіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "розносити" в других словарях:

  • розносити — I [розно/сиетие] о/шу, сиеш; нак. о/с , о/с теи, недок. II [розноси/тие] ноушу/, о/сиеш; нак. оси/, ноус і/т , док …   Орфоепічний словник української мови

  • розносити — дієслово недоконаного виду розносити дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • мести — мету/, мете/ш; мин. ч. мів, мела/, мело/; наказ. сп. мети/, меті/м (меті/мо), меті/ть; недок. 1) перех. і без додатка. Видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. || чим. Волочачи що небудь по поверхні,… …   Український тлумачний словник

  • поширювати — I = поширити 1) (про новини, відомості, поголоски тощо робити приступним, відомим для багатьох), ширити, розсівати, розсіяти, сіяти; розпускати, розпустити, переносити, перенести, розносити, рознести (зазв. чутки, плітки); пропаґувати,… …   Словник синонімів української мови

  • метати — мета/ю, мета/єш і мечу/, ме/чеш, недок., перех. 1) Те саме, що кидати 1). || Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. 2) Розкидати у різних напрямках; піднімати в повітря, розносити. || Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати,… …   Український тлумачний словник

  • нести — су/, се/ш; мин. ч. ніс, несла/, несло/; недок. 1) перех. Узявши кого , що небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. || перен. Мати в собі, містити. || перен. Маючи що небудь, передавати його іншим. 2) перех. З великою …   Український тлумачний словник

  • обносити — I обнос ити див. обношувати. II обн осити ошу/, о/сиш, недок., обнести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Проносити кого , що небудь по колу або кругом когось, чогось. 2) Обходячи всіх, пригощати чим небудь. 3) Носячи, доставляти багатьом у різні… …   Український тлумачний словник

  • пухлина — и, ж. 1) Болюче припухле місце, здуття на шкірі людини або тварини. || Припухле місце біля очей. 2) Розрощення тканин, новоутворення в організмі людини або тварини. •• Бі/ла пухли/на ознака туберкульозного артриту. Доброя/кісна пухли/на пухлина,… …   Український тлумачний словник

  • розвівати — а/ю, а/єш і рідше розві/ювати, юю, юєш, недок., розві/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Розносити, роздувати, розсіювати що небудь у різні боки (про вітер). || безос. || Примушувати розноситися за вітром, поширюватися в повітрі. •• Як ві/тром… …   Український тлумачний словник

  • розволікати — а/ю, а/єш, недок., розволокти/, лочу/, ло/чеш, док., перех., розм. Розносити, розтягати що небудь частинами …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»